Колись в дитинстві мама навчила мене не брехати. Навіть якщо я пробувала недоговорювати, за день-два вона мені правдиве продовження історії розказувала... Чи то моя мама сищиком десь підпрацьовувала, чи просто таке відчуття власної дитини мала... Але казати правду вона мене навчила! Не вмію брехати (пориви фантазії, повітряні замки і життя у вимріяному світі не враховуються :)) і не люблю, коли мене обманюють. Краще вже гірке - хоч знатиму на що сподіватись. А стіни мають вуха, повітря вміє передавати думки, а в крайньому - знайдуться "добрі люди".... А дар сищика, виявляється, спадковий... Від долі не втечеш. І як би не хотілось зробити по-своєму, ЇЇ Величність ДОЛЯ виведе на їй потрібний шлях. І станеться так, як було тобі напророчено... Від судженого не сховаєшся навіть під кілометрами пухових ковдр!!!

П.С. - Таки не всім буквам "і" потрібні їхні крапки... Декому живеться добре і без розкладених у правильному порядку на поличках подій... Я не люблю виясняти стосунки, і не вмію, і не буду... Сподіваюсь мені приснився віщий сон...

Я люблю це число... Останнім часом дуже багато подій відбуваються саме тринадцятого. може доля. Може звичайний збіг... Вчора отримала першу ЗП... Познайомилась з програмістом. І вирішила покінчити з однією дуууже довгою і не дуже радісною історією... Точніше розібратись нарешті, що робити із своїми повітряними замками... приймати рішення завжди важко. Але ... що б не сталось - то на краще. Принаймні я хочу переконати себе в цьому. Бо, врешті, з точки зору банальної юрисдикції - кожен тверезомислячий індивід повинен позитивно впливати на негативні емоції... День якийсь сонний. І спати не хочу, бо двітермоядерні кави роблять своє... але й думати не можу ні про шо... в голові одна думка... одне бажання - таки поставити крапку над цією "і". Хоче вона цього чи не хоче. Треба їй та крапка чи ні... я вирішила... Може втрачу ті міні хвилинки щастя якими зрідка нагороджувала мене доля. Але й позбудусь тих мук...Нехай буде так як має бути... Мені буде краще... Я хочу в це вірити....

Піду пообідаю...